Категорія: Безпека угоди
Іноді продавець просить вказати в договорі суму, нижчу за реально сплачену, — щоб зменшити податки. Для покупця це невигідно й ризиковано, хоч податкову економію отримує переважно продавець.
Чим ризикує покупець: 1) при оскарженні угоди в суді (наприклад, об'явився прихований спадкоємець або угоду визнають недійсною) повертають лише суму, ЗАЗНАЧЕНУ в договорі, а не реально сплачену — різницю можна втратити; 2) занижена база впливає на майбутній податок при перепродажі — ваш «прибуток» рахуватиметься від низької ціни купівлі й буде завищеним; 3) ускладнення з іпотекою — банк орієнтується на оціночну вартість; 4) сама схема — у сірій зоні, і вигоди тут асиметричні не на користь покупця.
Важливо: для нотаріальної угоди ціна не може бути нижчою за оціночну вартість у Єдиній базі звітів про оцінку — від неї рахують держмито та збори. Тобто «намалювати» зовсім символічну суму не вийде.
Безпечний підхід — вказувати в договорі повну реальну ціну. Це і є ваш доказ, скільки ви заплатили, якщо колись доведеться повертати кошти. Економія продавця на податку не варта вашого ризику втратити різницю.